Конча Заспа, Столичне шосе, 27 км

Заслухавши та обговоривши доповіді Генерального директора ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН» Д.А. Базики, Голови Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ України В.О.Сушка, Начальника Медичного Департаменту МОЗ України В.В.Кравченка, заступника директора Департаменту соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи – начальник відділу визначення статусу постраждалого та зв’язків з громадськими організаціями В.О. Уяздовського, фахівця 1-ї категорії Київського відділення Фонду соціального захисту інвалідів А.О. Журби, Голови ВГОІ «Союз Чорнобиль України» В.В.Войтова стосовно надання медичної та соціальної допомоги постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, Центральна Рада ВГОІ «Союз Чорнобиль України» відзначає необхідність привернення уваги усіх органів української влади, європейської і світової спільноти до посилення медико-соціального захисту інвалідів, ліквідаторів, потерпілого населення.
26 квітня 2016 року виповнилося 30 років найбільшої в історії людства техногенної  катастрофи. Учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС  ціною свого життя і здоров’я врятували людство від згубних наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу. За це вони заслуговують великої вдячності та шани.
Десятки тисяч наших співвітчизників змушені були назавжди залишити рідні домівки на радіоактивно - забрудненій території. Майже 2 млн. українців,  у т.ч.: 210 247 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 1 751 657 потерпілих від аварії на ЧАЕС, з них 418 777 потерпілих дітей дотепер відчувають негативний вплив Чорнобиля.  35 675 жінок мають статус вдів ліквідаторів, смерть яких пов’язана з негативним впливом наслідків аварії на ЧАЕС. 3 317 осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, також віднесені до відповідних категорій постраждалих.
Чисельність населення, визнаного постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, катастрофічно зменшується, за останні 7 років -  більше ніж на 355 тисяч осіб.
Спостереження за станом здоров'я громадян, які зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчить про стабільне підвищення захворюваності та смертності. Серед постраждалих нараховується 108 530 осіб категорії 1 - інвалідів, захворювання яких пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Кількість інвалідів за 5 останніх років зросла на 7600 осіб. У складі потерпілих близько 3 тисяч дітей-інвалідів.
За рахунок розвитку непухлинних хвороб з 1988 по 2014 рр. кількість здорових серед учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС зменшилась з 67,6 % до 3,2 %, серед евакуйованих у дорослому віці - з 67,7 % до 18,7 %; частка УЛНА з хронічними захворюваннями збільшилась з 12,8 % до 83,1 %, евакуйованих - з 31,5 % до 80,3 %.
Як показали дослідження інститутів Національної академії медичних наук України, опромінення привело до радіаційно-індукованих захворювань – гострої променевої хвороби, радіаційних катаракт, раку щитоподібної залози у дітей, учасників ЛНА та евакуйованих, лейкемії у ліквідаторів, раку молочної залози у ліквідаторів жіночої статі. Це вимагає значних зусиль медичних установ НАМН та МОЗ України. Очікується підвищення частоти раку легенів, кишківника, сигмовидної та прямої кишки, множинної мієломи. З урахуванням цього, вкрай необхідним є розширення та впровадження високотехнологічної ранньої діагностики у спеціалізованих закладах, які надають допомогу постраждалим.
Провідне місце у структурі захворюваності та смертності належить хворобам системи кровообігу. Розвиток їх ускладнень призводить до ранньої інвалідності та смертності, що завдає великих збитків економіці держави.
За останні 5 років спостерігається незначне зростання показника захворюваності дитячого населення - з 1382,6 до 1449,7 на 1 тис. дитячого населення. Зростання відбулось, насамперед, за рахунок хвороб органів дихання, які завжди посідають перше місце у структурі дитячої захворюваності. В останні три роки відбувається стабілізація показників захворюваності постраждалих дітей за такими класами, як: хвороби органів травлення, нервової системи, ендокринної системи, крові та кровотворних органів, хоча за 30 років в цілому відмічається їх зростання в 2-2,5 рази.
За роки існування системи експертизи з встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС комісіями розглянуто близько 250 тисяч медичних справ. На сьогоднішній день основними хворобами, які визнаються пов'язаними з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні захворювання - 60,3 %, цереброваскулярні захворювання та їх ускладнення - складають 10,0 %, хвороби серцево-судинної системи – 19,6 %, хвороби органів дихання – 1,6 %, ендокринні захворювання (без раку щитоподібної залози) – 1, 4 %, захворювання травної системи – 1,1 %, інші захворювання загалом – 6,0 %. Значна кількість розглядів справ (понад 40 відсотків) з встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, припадає саме на випадки встановлення причинного зв’язку смерті з впливом наслідків аварії.
В Україні кількість людей, визнаних непрацездатними внаслідок Чорнобильської аварії, невпинно зростає: від 200 (1991 р.) до 40 106 (1995 р.), 108 530 (2014 р.).
Заходи з ліквідації наслідків катастрофи потребували залучення значних ресурсів. Широке коло пов'язаних з ним невідкладних проблем залишається і зараз актуальним. Проте, активність держави у подоланні наслідків цієї катастрофи останнім часом почала згасати. Підготовлену Загальнодержавну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2011-2015 рр. не було прийнято, початок її відтерміновано на наступні роки. Відсутність програми значним чином ускладнює роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, тому зволікання з її прийняттям є неприпустимим. 
Проаналізувавши реальний стан охорони здоров'я та соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, Центральна Рада Всеукраїнської громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» ПОСТАНОВЛЯЄ:

• Звернутися до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо:

- прискорення розгляду питання про ухвалення Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2017-2022 рр.;
- доопрацювання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 та підготовці проектів Закону України про державний бюджет на 2017 і наступні роки, з метою збільшення та виділення видатків на:

•  

  1. фінансування державної бюджетної програми «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» сконцентрувати на тих медичних установах, що можуть забезпечити надання медичної допомоги саме із застосуванням таких технологій (в т.ч. в першу чергу хіміотерапія) і саме постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС (в першу чергу онкохворі та пацієнти з важкими інвалідизуючими захворюваннями). Розподіл коштів проводити під контролем громадських чорнобильських організацій та за участю відповідальних представників тих медичних установ, що безпосередньо надають медичну допомогу постраждалим (Державної Установи «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» та інші установи НАМН, диспансери радіаційного захисту населення, обласні лікарні);
  2. забезпечення оновлення матеріально-технічної бази (в т.ч. устаткування та капітальні видатки) Державної Установи «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» та диспансерів радіаційного захисту;
  3. забезпечити фінансування реконструкції Реабілітаційного центру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», для забезпечення реабілітації постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.
  4. Звернутися до Міністерства охорони здоров’я України з пропозицією забезпечити збереження діяльності, організаційної структури та фінансування міжвідомчих експертних комісій по встановленню зв’язку захворювань, інвалідності і причин смерті з впливом наслідків аварії на ЧАЕС;
  5. Звернутися до Міністерства соціальної політики України щодо внесення змін до абзацу 5 пункту 4 НАКАЗУ Міністерства соціальної політики України №319 від 29.05.2012 року (зареєстровано в Мінюсті України 06.06.2012р. за №909/21221) «Про затвердження Порядку відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров’я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою» наступного змісту – Відшкодування витрат проводиться за рахунок бюджетних коштів громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (батькам дитини, яка потерпіла внаслідок  Чорнобильської катастрофи), у разі самостійного лікування (протезування, забезпечення ліками).
  6. Міністерству охорони здоров’я України та Національній академії медичних наук України підготувати пропозиції з посилення взаємодії спеціалізованих медичних установ, що надають допомогу постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС (диспансери радіаційного захисту населення, медико-санітарні частини об’єктів ядерно-енергетичного комплексу, відділення обласних і міських лікарень) та головної установи з мінімізації медичних наслідків аварії на ЧАЕС - ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» - Міністерству охорони здоров’я України провести нараду, на яку запросити всіх головних лікарів обласних лікарень, диспансерів, які обслуговують чорнобильців, та представників ВГОІ «Союз Чорнобиль України» (керівництво організації та керівники обласних організацій), і прийняти спільне рішення щодо використання коштів за бюджетною медичною програмою «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
  7. Звернутися до Верховної Ради України щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (статті 4; 7, п.7; п.4 ч.1 ст. 11; п.4. ч.1 ст.14; ч. 1 ст. 17), стосовно визначення статусу постраждалих для дітей, які після досягнення повноліття втратили цей статус і захворіли на онкологічні (в першу чергу рак щитоподібної залози) та онкогематологічні захворювання, а також стосовно гарантування безоплатного медичного забезпечення нащадкам постраждалих другого, третього і наступних поколінь. Наполягати на уточненні до цього закону, за яким відміна статусу території, що мала певну категорію радіаційного забруднення, не передбачає відміни або втрати статусу постраждалих для мешканців цієї території, які прожили під дією радіаційного фактору відповідну кількість років.

ИСТОЧНИК